Як загадка, як вічна таємниця,

   П’янить жіночий голос і краса.

   То ніжна, то зваблива чарівниця,

   Усе їй дарували небеса.

   По задуму Господь творив слабкою,

   Та зрозумівши, хто такий Адам,

   Він жінку силою нагородив такою,

   Що не усім Адамам по зубам.

   Земна богиня, і свята і грішна.

   То приміряє ангельське крило,

   То як журба накотиться торішня

   Пустити може бісика в ребро.

   Жіноча доля, як її збагнути?

   Важкі у неї ролі цілий вік.

   Та щастя зможе істинне відчути,

   Як буде поряд справжній чоловік.

   Колектив розробників сайту «Хіміки Прикарпаття» щиро вітає наших любих та прекрасних дівчаток.